Для Вас, батьки

ЯК УБЕРЕГТИСЯ ВІД КОРОНАВІРУСУ

Які має симптоми:

Інфікована людина може мати помірні чи виражені перші симптоми захворювання:

• підвищену температуру тіла

• біль у горлі

• млявість

• головний біль

• задуху

• раптовий кашель

• нежить

Симптоми розвиваються стрімко й варіюються. За тяжкого перебігу вони можуть прогресувати до поліорганної недостатності чи зупинки серця.

Головний підступ коронавірусу в тому, що симптоми складно відрізнити від проявів грипу та ГРВІ. А специфіцних коронавірус не має.

Як діагностувати та лікувати

Через схожість із грипом і ГРВІ діагностувати коронавірус лише за симптомами складно. Тому ВООЗ принагідно рекомендує звертатися в заклади охорони здоровя за перших проявів ГРВІ, грипу чи пневмонії. А ще - перед візитом спочатку відповісти собі, а потім і лікарю на запитання:

• чи контактували з людиною із симптомами ГРВІ

• подорожували протягом 14 днів до перших проявів захворювання

• спілкувалися з людиною, яка нещодавно повернулася з Китаю

Аби підтвердити чи спростувати діагноз лікар призначить лаболаторні дослідження. В Україні вони вже є.

"Робота з дітьми 5-річного віку в контексті проекту

Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти до 2017 року"

6 липня 2010 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти» (щодо організації навчально-виховного процесу), в якому передбачені зміни до Закону України «Про дошкільну освіту», а саме, запровадження обов'язкової дошкільної освіти дітей 5-річного віку.

З чим це пов'язано? Відомо, що п'ятий рік життя - особливий період дошкільного дитинства. В цей період відбувається бурхливий загальний психічний розвиток дитини, що стимулює кардинальні зміни у її розвитку мисленні, уяві, пам'яті, сприйманні. Діти вже мають певний життєвий досвід, уявлення про світ і самого себе, підсумовують здобутки попередніх вікових етапів. Але паспортний вік не завжди визначає фактичний рівень розвитку дитини. За своїми показниками фізичного, психічного, соціального розвитку діти цього віку часто дуже різняться. Враховуючи такі особливості необхідно забезпечити кожній дитині перед вступом до школи такий рівень розвиненості, вихованості інавченості, який гарантуватиме їй достатню і необхідну життєву компетентність.

Рівні стартові можливості необхідно надати всім п'ятирічкам, незалежно від того, відвідують вони дошкільний навчальний заклад чи охоплені іншими формами здобуття дошкільної освіти. Причиною особливої уваги до п'ятирічок є те, що школа перейшла на новий зміст, структуру і термін навчання, до першого класу йдуть переважно діти шестирічного віку.

Сьогодні як ніколи важливо забезпечити наступність дошкільної і початкової освіти, що передбачає збереження зв'язку між побудовою навчальних предметів для початкової школи і обсягом життєвих знань, який дитина набула ще до школи. Отже, потрібно напередодні школи сформувати готовність до шкільного навчання, що включає інтелектуальний, емоційний, вольовий та інші компоненти розвитку дошкільників.

Мотивом внесення змін до Закону «Про дошкільну освіту» відносно п'ятирічок є й те, що Україна входить в Європейський освітнійпростір,тому на часі - створення нової освітньої системи, яка б поєднала національні традиції та основні досягнення світової педагогічноїнауки.

ОСВІТНІ АСПЕКТИ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ П'ЯТИРІЧНОГО ВІКУ

Статтею 8 Закону «Про дошкільну освіту» передбачено, що сім'я зобов'язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечувати освіту в сім'ї відповідно до вимог базового компонента дошкільної освіти.

Тому, освітній процес для дітей п'ятирічного віку організовується відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти, як державного освітнього стандарту.

Обов'язковість дошкільної освіти для дітей п'ятирічного віку не означає заміну дошкільної освіти шкільною, діти не повинні, як першокласники у школі, навчатися читати, писати і т. п.

Провідною діяльністю у житті дитини залишається гра, за допомогою якої у них формуються передумови навчальної діяльності (виконання правил, вміння стримувати чи корегувати власні бажання, дослухатися до думки інших, вміння поводитися в колективі тощо ).

Одним із основних завдань педагогічних колективів, які працюють з дітьми віком від 1,5 до 7 років, є створення розвивального середовища, що передбачає наявність сприятливого простору для розгортання дітьми активної, творчої поведінки у ігровій, пізнавальній, самостійній художній діяльності, спілкуванні з дорослими і однолітками.

Обов'язковість такої освіти не вимагає, аби вихованці обов'язково перебувати у дитячому садку кожного дня та протягом цілого дня. Батьки мають право вибирати різні форми здобуття дітьми освіти. У разі відсутності дошкільної установи відкриваються групи (консультаційні пункти) на базі навчальних закладів або інших приміщень. Для дітей з особливими потребами організовується соціально-педагогічний патронат.

Вручення документів про отримання дітьми дошкільної освіти не передбачається.

Розв'язання проблем сьогодення можливе лише за умови об'єднання зусиль центральних, місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування шляхом розроблення та виконання державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року. Адже поліпшення якості освіти є обов'язковою умовою для розвитку особистості дошкільника.

1.Примусово ніхто не буде готувати дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання. Ст. 8 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що сім'я зобов'язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечувати дошкільну освіту в сім'ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Батьки повинні бути поінформовані про можливі шляхи залучення дітей до здобуття дошкільної освіти. Водночас місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні створити для цього необхідні умови. Отже, дві сторони однієї дуже важливої справи: перша - відповідальність, упевненість і бажання батьків; друга - відповідальність держави за створення доступності і безоплатності дошкільної освіти.

2.Обов'язкова дошкільна освіта для дітей старшого дошкільного віку є необхідністю. Питання щодо обов'язковості здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти назрівало вже давно, бо всі (передусім батьки) розуміли, що це необхідно. Адже це, насамперед, переваги для дитини.

Подивимося на це з різних позицій: «дитина і колектив» (уміння узгоджувати свої інтереси з іншими, виховання почуття дружби, взаємодопомоги, підтримки); «дитина і соціум» (уміння спілкуватися з іншими людьми, знаходити правильне рішення і вихід з різних життєвих обставин, бажання подальшого навчання в школі); «розвиток дитини» (здійснює педагог, який володіє необхідними знаннями та може забезпечувати повноцінний комплексний розвиток дитини з урахуванням її індивідуального розвитку); «дитина і майбутнє шкільне навчання»(забезпечення рівних стартових умов для всіх дітей, фізична, психічна, моральна, мотиваційна, вольова, інтелектуальна готовність тощо). І, мабуть, тому й відсоток охоплення дітей старшого дошкільного віку дошкільною освітою щорічно зростав і натепер становить 93,5 відсотка.У прийнятті такого рішення є переваги і для батьків, бо вони будуть упевнені, що їхні діти отримають повноцінний розвиток, і для цього буде створено необхідні умови та запропоновано різні форми здобуття дітьми дошкільної освіти.Окрім того, практика інших країн свідчить про позитивний досвід такої роботи.

3.Обов'язковість дошкільної освіти для дітей п'ятирічного віку не означає заміну дошкільної освіти на шкільне навчання. Діти не повинні сісти за парти, як першокласники в школі, навчатися писати, читати тощо.Провідною діяльністю в житті дитини дошкільного віку залишається гра, за допомогою якої необхідно формувати передумови навчальної діяльності (дотримання правил, уміння стримувати власні бажання, якщо вони суперечать правилам гри, навчання поводитися в колективі тощо).Заняття (групові, підгрупові, індивідуальні) не будуть дублювати шкільні уроки за формами проведення, змістом завдань, методами та прийомами навчання, способами організації дітей, не будуть підпорядковані тільки логіці майбутніх навчальних шкільних дисциплін.

Одним з основних завдань педагогічних колективів, які працюють з дітьми дошкільного віку, буде створення розвивального середовища для дітей, що передбачає зміщення акцентів з проблеми його дидактичного забезпечення на створення сприятливого простору для розгортання дітьми активної, творчої поведінки у специфічних для віку видах діяльності (ігровій, пізнавальній, продуктивній, самостійній художній діяльності, спілкуванні з дорослими і однолітками тощо) і відповідно організацію роботи з дітьми в ньому.

4.Дітей старшого дошкільного віку будуть приймати до дошкільного навчального закладу протягом календарного року. Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. № 305 прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року. І тому це не означає, що дітям старшого дошкільного віку необхідно відвідувати дитячий садок саме з 1 вересня. Батьки повинні вибрати і форму залучення дитини до дошкільної освіти і час, коли віддавати до дитячого садка, враховуючи при цьому різні чинники, в тому числі й стан здоров'я дитини.

5.Обов'язковість дошкільної освіти не означає, що діти повинні перебувати у дошкільному навчальному закладі кожного дня та протягом дня. Законом України «Про дошкільну освіту» (ст.11) за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у дошкільному навчальному закладі може встановлюватися гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого перебування дітей, у тому числі і короткотривалого (сьогодні в Україні функціонує більш як тисяча груп короткотривалого перебування).

6.Батьки мають право вибирати різні форми здобуття дітьми дошкільної освіти.Оптимальний варіант, звичайно, дитячий садок. У разі його відсутності відкриваються групи для організації роботи з дітьми старшого дошкільного віку на базі навчальних закладів або інших приміщень. Буде здійснюватися соціально-педагогічний патронат, а також діти можуть отримувати дошкільну освіту з допомогою фізичних осіб, які мають відповідну вищу педагогічну освіту та ліцензію на право надання послуг у сфері дошкільної освіти.

7.Ніяких документів про отримання дітьми дошкільної освіти не передбачається. Положенням про дошкільний навчальний заклад передбачено перелік документів, необхідних при прийомі дитини до дошкільного навчального закладу (заява батьків або осіб, які їх замінюють, медична довідка про стан здоров'я дитини, довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтво про народження).Прийом дітей до першого класу здійснюється відповідно до наказу міністерства від 07.04.2005 р. № 204 «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів», яким передбачено, що для зарахування дитини до першого класу батьками або особами, які їх замінюють, подається на ім'я директора загальноосвітнього навчального закладу копія свідоцтва про народження дитини та медична довідка встановленого зразка.

8.Роботу з дітьми старшого дошкільного віку будуть проводити педагогічні працівники, які мають відповідну педагогічну освіту.У дошкільних навчальних закладах з дітьми старшого дошкільного віку працюють безпосередньо вихователі. Також - музичні керівники, інструктори з фізкультури, практичні психологи. До роботи з дітьми, які не відвідують дитячі садки, будуть залучатися ще й соціальні педагоги, вчителі шкіл, які обов'язково будуть обізнані із специфікою організації роботи з дітьми.

9.Дії міністерства. Разом з Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти, Національною академією педагогічних наук України міністерством буде розроблено орієнтир для педагогів і батьків щодо змістового наповнення роботи та очікуваних досягнень у розвитку дітей старшого дошкільного віку, а також методичні рекомендації з питань наступності в роботі дошкільних навчальних закладів і початкової школи.

"Педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності дітей п'ятирічного віку"

Одним з пріоритетних напрямів сучасної дошкільної освіти є формування у дітей дошкільного віку цілісної наукової картини світу, сучасного світогляду, здібностей і навичок самостійного наукового пізнання. В цьому контексті перед науковцями та практиками постає проблема творчого переосмислення сутності, завдань, принципів та форм організації пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку, створення таких психолого-педагогічних умов, які б максимально сприяли розвитку їх пізнавальної активності.

Спираючись на результати вивчення науково-теоретичних джерел, уточнимо розуміння пізнавальної діяльності. Під пізнавальною діяльністю науковці розуміють складний, усвідомлений, цілеспрямований процес, у якому суб'єкт пізнання ставить пізнавальні завдання і вирішує їх за допомогою певних засобів. Організація пізнавальної діяльності розглядається як цілеспрямований, двобічний процес, в якому поєднується опосередкований педагогічний вихователя з активністю, самостійністю процесу пізнання дитини. Загально відомо, що пізнавальна діяльності передбачає два різних процеси: учіння (відбувається з дитиною) та навчання (здійснює педагог).

Традиційно склалося, що основна увага педагогічної служби приділялася процесу вдосконалення навчання. Процес учіння був предметом уваги відносно вузького кола науковців, хоча результати їх досліджень у сучасній дошкільній практиці активно й досі не задіяні.

Організуючі пізнавальну діяльність п'ятирічних дітей у дошкільному навчальному закладі, вихователь, перш за все, має спиратися на особливості мисленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку; вміти здійснювати аналіз розвитку мислення кожної дитини; оцінювати рівень сформованості мислення. Відомо, що одним з новоутворень дитини п'яти років у пізнавальній сфері є здатність міркувати. Проте, спостереження дають підстави стверджувати, що, як і багато років підряд, і сьогодні відзначається надто низький рівень сформованості такої здатності. Про це яскраво свідчать дитячі описи сюжетних картинок, які за змістом та мовленнєвою формою мало чим відрізняються від подібних описів дітей молодшого віку.

У дітей старшого дошкільного віку відсутній досвід обстеження зображеної ситуації, вдивляння і водночас розміркування над баченим . У цього феномена багато причин, головна з них - неконструктивна поведінка педагога, що виявляється у наступному:

- не заохочує дітей до пошуку варіантів у розв'язанні проблемних питань;

- вимагає швидких і правильних відповідей;

- відразу ж схвалює правильну відповідь, або категорично заперечує хибну.

Отже відсутні ситуації розвивального поля для тренування здатності до розмірковування та умовисновків.Однією з проблем традиційної освітньої системи у ДНЗ є нехтування особистісним досвідом дитини. Процес засвоєння знань переважно організується в такий спосіб, щоб у дитини не виникало ніяких невпевнених, неправильних суджень, помилкових стверджень, хибних думок.

У п'ятирічних дітей виявляється установка на сприйняття чітких, несуперечливих фактів, а натомість загальмована здатність активізувати свій власний різноманітний чуттєвий досвід для осмислення нової ситуації (через співставлення, аналіз, узагальнення та розміркування над фактами та ситуаціями).

Важливим якісним утворенням старшого дошкільника є виникнення нової форми спілкування з дорослим - спілкування на пізнавальні теми. Воно зароджується і збагачується у процесі спільної з дорослим пізнавальної діяльності, в якій дорослий емоційно-виразно виявляє зацікавленість процесом пізнання і водночас передає конкретні способи вирішення пізнавальних завдань.

Обов'язковою умовою ефективності пізнавальної діяльності є врахування індивідуальних особливостей, пов'язаних з нерівномірністю психічного розвитку дітей, відмінності у інтелектуальних здібностях та механізмах. Чинна на сьогодні традиційна система навчальної діяльності дошкільників передбачає використання єдиної інваріантної технології, орієнтованої на «середню» дитину. Здебільшого основною формою навчання у дошкільних навчальних закладах лишаються фронтальні заняття, що мають низьку розвивальну цінність, на яких діти виконують одне й те саме завдання, у єдиному темпі.

Мета, зміст і засоби навчання не відповідають потребам кожного вихованця. Заняття сьогодні здебільшого оцінюються за розмаїттям використаних на ньому методів та прийомів, за кількістю запитань до дітей, а не за пізнавальною діяльністю дітей під час його перебігу.

Неодмінною умовою підтримки пізнавального інтересу п'ятирічок у дитячому садку є створення розвивального середовища. Система предметного середовища повинна: враховувати вікові інтереси розвитку дитячої діяльності; відповідати можливостям дитини, до того ж на межі переходу до наступного етапу її розвитку - тобто необхідно створювати через предметне середовище «зони найближчого розвитку»; відповідати структурі пізнавальної сфери дитини, тобто має містити як вже відомі компоненти, так і проблемні, такі, що вимагають досліджень.

Отже, важливо усвідомити, що в пізнавальній діяльності результат однаково залежить і від дитини, і від педагога. Основним орієнтиром для вихователя в організації пізнавальної діяльності мають слугувати лише закономірності психологічного розвитку дитини.